Скільки цигарок коштує дружба

Куріння — це шкідлива звичка. Це залежність, спочатку психологічна. А згодом і фізична. Як на мене, жодна залежність не варта того, щоб за неї розплачуватись.

Я не викурив жодної цигарки. Не тому що це шкодило б моєму здоров’ю чи потенції, як обачливо попереджують написи на пачках, а саме тому, що залежність від цигарки неприйнятна для мене.

Ті хто палить чудово розуміють, усю шкідливість цього процесу. Принаймні, хочеться сподіватись. Для цього й вигадані цигарки з фільтрами. Для заспокоєння розуму, а не для зменшення надходження різної гидоти у свої легені, як прийнято вважати. Та жоден молодий курець ніколи не визнає свою залежність. Стається це вже через певний час, коли серед ночі прокидаються задля нової порції нікотину. Чи справити потребу без розслаблюючої дії цигарки не виходитиме. Але це буде колись потім, і не час думати про такі дрібниці у пору м’ятних наповнювачів та нанофільтрів. Живи яскраво, затягуйся глибоко! І не хвилюйся, що твої легені — поле на якому заробляють гроші.

Попри намагання переконати, що “куріння шкодить здоров’ю”, палити мало хто кидає. На щастя, ті хто збирається, хоч трохи прислуховуються до цього. Спроби на кшталт: “Кури — рожай синіх дітей” не можуть бути ефективними. Навіть якщо це говорить найліпша подруга чи друг. Тим самим ви робите спробу розкрити очі й повчати когось, хай навіть і друзів. А ніхто не любить коли його вчать жити.

Своїми наїздами, хай навіть такими як у третьому абзаці :) ви відштовхуєте друга, наче він прокажений. І самі ж копаєте яму для довіри — найбільш комфортно почуватись поза критикою. Й поза вашим оточенням, що її несе.

З іншої сторони, якщо вам пускають дим в лице — це відверта неповага, і щось терпіти чи намагатись допомогти не варто. Та якщо ваш знайомий, і він дійсно вам друг, не труїть вас димом, й не палить у вашій присутності — то не варто нехтувати цією взаємоповагою й заводити пропагандистський трактор при кожній зустрічі. Шкідливої звички навряд чи це допоможе позбутись, а от друга — запросто.

Не намагайтесь протиставити цигарку та себе. Людина повинна сама прийняти рішення, і чим воно буде самостійнішим то твердішим. Дайте відчути, що ви на його стороні. Друзів не просіюють через сито, вони є такими як є — з хорошими та негативними сторонами. Пізно чи рано, вибір, як такий, перестане існувати. Буде лише рішення, воля конкретної людини — кинути палити чи ні.

Це звісно особисто моя думка. Люди не ідеальні й виправляти їх — завдання невдячне. І поки щось стосується тільки когось особисто, то це і залишається особисто його справою. Захочете спільних дітей — тоді вже й пиляйте з повним на те правом.

Невелика ремарка: Ця розповідь не для того щоб показати що “я не палю і ось який молодець” . Просто набридло бачити, як люди руйнують дружбу через власну пиху і бажання довести свою правоту. Я категорично проти куріння, але дивитись як “здоровим способом життя” керуються тільки задля підвищення самооцінки й хизування — гидко. І якщо так ревносно оберігати свої легені, то непогано було б оберігати й душу, чи що там у вас.

Про сучасне батьківське виховання

З шести років мати виховувала мене сама.
Як і в будь-якій іншій родині, наступні 16 років супроводжувалися як конфліктами й образами, так і моментами порозуміння, взаємодопомоги та знаходження взаємовигідних виходів з ситуацій.
Зараз я на все це дивлюся з розумінням, і вдячний своїм за батькам за те, що було, і якими вони мене зробили. Але коли був малий – не розумів, і намагався втекти з дому, нашкодити, не бачив пріоритетів в житті. Тепер, коли став дорослішим, і задумуюсь про власних дітей (лише задумуюсь) та дивлюся на свою дев’ятирічну сестру, розмірковую – як би я їх виховав? Щоб я визначив як найважливіше? Отут я би хотів поділитися своїми роздумами і підняти, можливо, невеличку дискусію.
1. Батьки як беззаперечний приклад для наслідування
Пару тижнів назад одна знайома мені жінка принесла додому декілька апельсинів та один грейпфрут. Розповіла про це синові, але, вивчивши пакет, він так і не повірив, що серед апельсинів є грейпфрут (подумав на нього, що це теж апельсин).
Декілька місяців тому ця ж жінка також дзвонила мені й питалася по декільком моментам в тесті з української мови і постійно дратувалася, як же воно все незрозуміло і нащо їй взагалі оце потрібно.
Як наслідок (звісно, не цих двох ситуацій, а самого методу виховання), дитина перестала взагалі сприймати точку зору матері як правильну. Хіба що як можливу правильну.
Особисто мені це ввижається дуже важливою проблемою. Дитина має завше розуміти, хто головний в домі, і це визначається не лише простим верховенством батьків, але й їх розумовими перевагами. Якщо ви маєте атестат і навіть диплом про вищу освіту, то як же ви не зможете допомогти дитині зі шкільним курсом елементарної фізики? Сядьте й розберіться, але не давайте дитині зрозуміти, що Вам це не потрібно – бо вона постійно бере з вас приклад і врешті-решт подумає, що і їй теж.
Можливо, ви самі пригадуєте, як в школі казали – та нащо мені фізика? Я буду мови вчити\економістом стану\програмістом влаштуюся. Але ж справа не в самій фізиці, а у власній багатогранності ваших розумових можливостей, яку ви й маєте показати, довести й передати дитині. Не знаєте, чому небо блакитне? Ну й стидовисько, але ж чом би швиденько не прогуглити й не дати дитині відповідь? Адже інакше вона зрозуміє, що це не важливо, не цікаво, і краще займатися чимось, що не потребує знань.
З цього слідує й наступний момент:
2. Знання важливіші за все
Інтелектуальний капітал – це найважливіше, що ви можете дати дитині, адже його не можна загубити, як гроші чи, наприклад, кохання. Ви подивіться, скільки усього має знати сучасна технологічно просунута людина: операційні системи, офісні програми, інтернет-сервіси, мобільні додатки – і це лише інструменти для виконання щоденних задач. Без вміння швидко вчитися й поглинати інформацію годі й намагатися досягти чогось в двадцять першому сторіччі.
В чому виховна проблема батьків – справа не в оцінках в табелі\атестаті\дипломі, а в бажанні вчитися. Це бажання важливо прищепити ще в ранньому дитинстві, інакше потім ви, як мати чи батько, часто будете чути:
- Ну так всі написали на вісім, і я теж! Це нормально!
- Ніхто не вчить, і я не буду.
- А нащо робити домашнє завдання, його все одно ніхто не питатиме, адже завтра контрольна.
Тож повторю: важливе прагнення до знань, а не до оцінок. І це прагнення можна привити лише власним прикладом. Висловлюйте і ініціюйте інтерес дитини до нової інформації, знаходьте разом щось цікаве навіть в параграфі про автотрофне живлення підручника по біології для п’ятого класу, і сподіваюсь, врешті-решт ваша дитина просто перестане розуміти, як це – щось не вчити і не цікавитися цим.
І, нарешті, третє.
3. Контролюйте дітей
Це може здатися дурним, адже куди ж без контролю. Але нещодавно я спілкувався з однією п’ятирічною дівчинкою. Катав її на гойдалці й говорив слова, а вона вимовляла власні асоціації.
- Банан!
- Апельсин, яблуко, вишня, слива!
- Сарафан!
- Спідниця, піджак, штани, срака!
І сміється.
А ще в мене вдома нещодавно була інша дівчина (3-4 років). І от в певний момент вона, перепрошую, пукнула й теж розсміялася. Я зробив їй зауваження, що це дуже непристойно, і якщо й робити це, то так, щоб ніхто не помітив, на що вона помітила, що її батько вдома так завжди робить.
Одна знайома мені розповіла, як її діти грали в «Дочки-матері».
- Марійка каже, давай грати в «Дочки-матері». Я буду мамою, а ти – татом. «Добре», каже Сергій, й продовжує: «Я піду в бар». А Марійка йому: «Нікуди ти не підеш, ти зрозумів мене, я нікуди тебе не пущу!»
Воно зі сторони вигляда кумедно (а часто й самі батьки це так сприймають), але саме так погані слова й неправильні ситуації, яких варто уникати, для дітей перетворюються на смішні, і, врешті-решт, йдеш вулицею, і чуєш, як одна маленька дівчина іншу «пісюном» обзиває (так, це реальний приклад).
Повторюся: ми, як дорослі люди, маємо подавати дітям приклад для наслідування. Це не значить бути серйозним і грізним батьком чи матір’ю, та заради Бога, продовжуйте насолоджуватися життям та грати в петанк чи фотографуватися в позі «фейсдаун». Під прикладом для дітей я маю на увазі вихованість та освіченість. І саме це ви маєте контролювати в дітях, щоб вони зрозуміли, як саме варто себе поводити і знаходили собі відповідне середовище людей.
І наостанок. Я навряд чи найближчим часом стану батьком і розумію, що основна авдиторія Молоді ще теж не батьки. Ця моя стаття – лише такий собі відгук, моє розуміння проблем у вихованні сучасних дітей. Але, можливо, ви колись теж станете батьками – випадково чи заплановано – і я би дуже хотів, щоб ви вбачали в цьому не лише кайф від продовження власного роду, але й дуже серйозну задачу з виховання ще однієї унікальної й цікавої особистості, яка проживе таке життя, за яке суспільство буде їй вдячне.

Обережно, гази!

Верховна Рада України ухвалила Закон “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” В Україні з 4 червня набув чинності закон про списання з ПЕК понад 24 млрд. грн. заборгованості за газ у 1997-2010 рр.

Документом передбачено списання заборгованості підприємств ТЕК і ЖКГ за спожитий природний газ і електричну енергію, яка виникла станом на 1 січня 2010 року, і нарахованих пені і штрафних санкцій із заборгованості за природний газ станом на 1 січня 2011 року.
Завданням Закону є покращення платіжного балансу зазначених підприємств.
Раніше повідомлялося, що прийняття закону “дозволить поліпшити фінансово-економічну ситуацію у сфері газопостачання, електропостачання та житлово-комунальному господарстві, створити умови для належного функціонування сфери газопостачання, теплопостачання, електропостачання, позитивно вплине на зниження соціальної напруженості, викликаної неефективним регулюванням діяльності підприємств житлово-комунального господарства, підприємств газо- і електропостачання “.
Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв стверджує, що два прийнятих Верховною радою закони №8351 та №8352 “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” списують заборгованість за газ не тільки для підприємств ПЕК і ЖКГ, а й для населення у тому числі.
А от БЮТівці вважають, що підписання Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» свідчить про його власну зацікавленість у списанні олігархам 24 млрд. грн. боргів перед державою
На думку членів партії «Батьківщина», цим законом В.ЯНУКОВИЧ та Партія регіонів списали українським олігархам, які «працюють» у сфері енергетики, 24 млрд. грн. боргів перед НАК «Нафтогаз України» та державою.
«Прості люди, у більшості випадків тулячи копійку до копійки, сплачують приватним компаніями за газ, електрику, житлово-комунальні послуги. Але 24 мільярда таких грошей так і не дійшли до бюджету та «Нафтогазу», вони осіли в бездонних кишенях олігархів, і тепер своїм законом ЯНУКОВИЧ цю крадіжку «освятив»: списав найбагатшим людям України борги перед державою», – вважають у «Батьківщині».
У заяві також зазначається, що в той же час для пересічних громадян, які через нестачу коштів не можуть сплачувати за послуги вчасно, «режим Януковича» відновив пеню та дозволив навіть конфісковувати житло.
«Показово, що саме того дня, коли В.ЯНУКОВИЧ списав борги олігархам, його кишеньковий Конституційний Суд ухвалив рішення, який дозволив примусове вторгнення в приватне житло громадян з метою арешту майна, навіть якщо суд ще не визнав їх боржниками за послуги, а лише розглядає це питання», – наголошують в «Батьківщині».
У партії зазначають, що «так звані реформи» В.ЯНУКОВИЧА проводяться коштом незаможної більшості для десятка найбагатших та впливовіших родин.
19 травня під час сесійного засідання Львівської обласної ради керівник фракції Народного Руху України Андрій Корнат заявив: «Останні події з прийняттям Верховною Радою України Закону №8351 «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» засвідчують,  що саме в ці травневі дні, майже за мить, кілька українських олігархів стали ще фантастично багатшими. Одним рішенням депутати списали українським мільярдерам всі борги за газ. За них повинні платити прості українці, котрі отримують мізерні зарплати. Грабунок держави тепер набув небачених масштабів», – йдеться у заяві, яку озвучив депутат.
Серед причин, що  безпосередньо впливають на розрахунки підприємств перш за все, слід визначити недосконалу  тарифну  політику держави.
Не зважаючи на те, що підприємства, що виробляють теплову енергію для населення, отримують імпортований  природний газ за ціною значно нижче закупівельної  – тарифи на теплову енергію, що встановлювались місцевими органами влади в більшості  регіонів не покривали навіть вартість природного газу в загальній собівартості виробництва теплової енергії, і відповідно не забезпечували джерел для розрахунків за нього. При цьому підприємства повинні були своєчасно виплачувати заробітну плату, утримувати виробничі об’єкти  та  виконувати свої поточні податкові зобов’язання.
Звичайно ж, під цей закон можна підігнати все що завгодно, і «борги олігархів» у тому числі. Але час покаже, як Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» відобразиться на життя простих українців, і на чиї плечі ляже списання заборгованості на суму понад 24 млрд. грн.

Про мам, яких дуже люблять

Читала книжку, чекаючи трамвай на зупинці. Підійшла молода мама із маленькою дочкою. «Мамусю, я тебе дуже люблю!» – сказала трирічна незнайомка своїй мамі. «Люблю» на галицький манір з наголосом на першому складі звучало дуже зворушливо, ще й з вуст дитини, що, напевно, не так давно опанувала мову. Чи не чудо: дівчинка ще так багато речей не знає в світі, але маму свою любить дуже. Я не втрималася, щоб не відірватися від книжки і зиркнути на своїх сусідів-щасливців.
Ми з мамою, яку дуже люблять, на якусь мить стали мовчазними співрозмовниками(так, іноді для розмови необов’язкові слова), обмінявшись делікатними усмішками. Мама поцілувала доню в щічку. Раз, другий, ще багато разів, трамваю не було довго, поцілунки в очікуванні транспорту. На дівчинці були ніжного рожевого кольору чобітки, у тон їм колготки і така ж курточка. Дуже личив їй той колір, то хіба на більших дівчатах він може звучати вульгарно, але діткам він завжди пасує, бо його не ототожнюють із гламуром, блондинками та іншими заморочками. Але не про те… Коли почула ці щирі дитячі зізнання, подумала: ця дівчинка, у якої за тендітними плечима рочків зо три життя, стала мені хорошою вчителькою, я ж так давно не казала мамі, що її люблю. Я невипадково побачила ту малечу, вона нагадала, що мамі так само треба тепла від своїх дітей, як і їм від неї.
“Дузе лубу свою маму”, – згадала якось сестра, як вона в дуже ранньому дитинстві, коли ще звуків усіх до пуття не вимовляла, приходила до мами і казала їй так. Сестра колихала вже свою дочку на руках і мріяла про час, коли її Ніночка мовить їй ці слова. «Яке ж то щастя, – казала сестра, – тепер, з даром материнства, усе по-іншому оцінюєш».
Як легко ощасливити маму. Дузе лубу свою маму.  Погодьтесь, ми робимо приємне мамам не дуже й часто. Особливо піклуємось на Свято Матері та 8 березня.  Але не чекайте особливої нагоди, щоб сказати мамі щось лагідне і приємне. Зробіть їй свято сьогодні, вже, ось зараз підіть/напишіть/подзвоніть і скажіть, що любите свою маму дуже-дуже. Материнська любов – найміцніша і найтриваліша, з усіх видів любові вона живе найдовше. Хочу вплинути на вас так, як на мене та маленька незнайомка.
Подзвонила ввечері мамі. «Мамо, я тебе дуже люблю». На галицький лад, із наголосом на першому складі. Мама здивувалася (значить, то моя провина, що мама дивується, коли кажеш їй про те, що в тебе на першому місці). Але, що тішить, приємно. Дивуйте зараз і вже, у вас же не три життя попереду.

Чи пасує жінці сигарета?

Запитання із розряду риторичних. Особливо, якщо його розширити й доповнити. Наприклад, ось так: чи пасує жінці, ніжному й тендітному створінню, майбутній або вже реалізованій матері, випускати із себе ядучий дим, та ще й отруювати ним оточуючих, чадіти, мов той паровоз? Відповідь очевидна. На сторінках журналу вже піднімалась тема куріння серед молоді та сьогодні я хочу поговорити про цю проблему серед жінок.
Сиділа б я у міністерстві, то жінкам взагалі заборонила б курити. Під страхом тюремного ув’язнення. Років так від кількох  позбавлення волі. Чоловікам – поблажливіше. Достатньо було б подбати про стягнення штрафів за паління у громадських місцях. Тобто те, що теоретично прописане на папері, от тільки лихо, що не виконується. І не говоріть мені про гендерну рівність, мовляв, що то їм можна, а ми, жінки, чим бо гірші. Що за слабке виправдання своєму слабкому характеру? І не гірші ми, а кращі, тому й з нас і вимагається більше, і табу для нас існує більше. І так було споконвіків. А тепер? Ні, дорогенькі, то не еволюція, а вибрики якісь. Від надлишку вільного час. Або від надмірного перегляду тупих американських комедій. Однозначно не від здорового глузду. Хто вам втовкмачив, що це круто? Хто вас зазомбував, що від цього процесу є якесь неймовірно колосальне задоволення? Ну хто вам наговорив таких дурниць?
Добре, підемо іншим шляхом. Дівчина, у якої зуби сяють жовтизною, – це круто? І пальці такі тремтячі, жовті…І шкіра наче пом’ята…І голос хриплий… Цього вам не завжди скаже представник протилежної статі. Запитайте у найзапеклішого курця із серйозним стажем, як він ставиться до жінки, котра «бавиться» сигаретами. Навряд чи він почне підносити цю пані до небес від захвату. Мабуть, це в чоловіків десь на інстинктивному рівні закладено: мати його дітей повинна бути здоровою, щоб і нащадки такими росли. Може, то вам подруга чи якась колежанка на роботі «добродушно» пропонує затягнутися сигареткою та ж то нічого страшного, та то так, для розрядки, та то в час обідньої перерви, та то, щоб час згаяти, та то щоб на дискотеці не виглядати білою вороною. Та ну… А, може, їй, хай і на підсвідомому рівні, хочеться підсадити вас на ту нечисть, щоб не бути самотньою у своїй залежності. Дух суперництва, особливо жіночого, – могутня річ.
Ви не курите? То пишайтеся собою, зрештою, такими космічними темпами поширення жіночого куріння скоро це можна буде сприймати як унікальність.
На сам кінець, пропонуємо вам взяти участь в опитуванні: “Чи пасує жінці сигарета?”. Не хвилюйтесь – голосування анонімне.

Чи пасує жінці сигарета?

• Так, звісно! Я й сама курю
• Так, пасує. Це сексуально - мене заводить
• Ні, не пасує. Доречі, я не курю
• Ні не пасує. Хоча, я курю, але хочу кинути.
• Вагаюсь з відповідю...

Результати