Одруження на п’ятнадцять днів

Лише любов робить нас вічними, лише вона дозволяє вбити розчарування, біль, зупинити час. Неодноразово можна було почути ці слова із екранів телевізорів, із уст тих людей, що з’єднували  тисячі сердець у РАГСі. Ці слова були і будуть віщими для поетів минулого, сучасного, майбутнього. Та це лише слова. Слова, які не завжди підкріплені щирістю і правдою.
Ти зустрічаєш людину, із якою хотіла чи хотів  би  прожити все життя, стати на весільний рушник і дати клятву вічного кохання перед ім’ям Господа, перед законом, перед людьми і в першу чергу перед самими собою. Та тайфун любові, щирості, вічних клятв швидко минає, і з цим просочується істина. Неодноразово мені доводилося бувати на весіллях у  своїх друзів, знайомих, і в більшості випадків було дійсно очевидно, що це любов. Та нещодавно моя давня подруга запросила мене на весілля до себе. Спочатку я була здивована, бо, знаючи її, я не могла подумати, що вона вийде заміж так рано- лише у 20 років. Та потім я зробила висновок для себе, що це дійсно кохання.
Бентежна підготовка до цього дійства породжувала все більше суперечок між нареченими.В деякі моменти мені здалося, що моя подруга взагалі відмовиться виходити за нього заміж. Але все найнесподіваніше очікувало гостей попереду. Коли наречені стояли на весільному рушнику, то між вічними обітницями прозвучала мимохіть фраза, яку, мабуть, почули не всі. « Після весілля можна було б і розлучитися!». Почути це було жахливо. Невже отак ця пара намагається зіпсувати собі життя? Одруження заради розваги чи просто так заради показухи? Це було незрозуміло. Лише вносили ясність стосунки між нареченими – вони були зовсім не схожими на стосунки двох закоханих. Вже з перших хвилин сильні почуття зникли, і своє місце зайняли лайливі пустотливі слова між ними, а також дратівливість і сльози. Відгуляли весілля, і повернулися до суворих буднів. Здавалося б, що однією із причин суперечок на весіллі були хвилювання, які властиві чи не кожній закоханій парі. І після цього повинні були б наступити спокійні будні. Та  все навкруги лише загострювало ситуацію. Виявилося, що за період їхнього щирого кохання, що тривало пів року, вони зовсім не знають одне одного, і взагалі не готові  жити разом. Все зникло, так і не з’явившись. Сумно було спостерігати за моєю подругою, коли вона намагалася все врятувати, чудово усвідомлюючи, що вже пізно що- небудь змінювати.
І так за зовсім малий проміжок часу – за 15 днів пара приймає рішення про розлучення.Чи це було правильно? Навіть не варто було роздумувати. Усе минуло так швидко, що моя подруга не могла в це повірити. Сильні почуття зовсім не були такими, та не слід на цьому зупинятися, адже життя триває. У двадцять років для молодої людини відкриті всі шляхи, і варто лише обрати. А от вибір залежить лише від нас!

Для чого навчатися в університеті?

Зараз у більшості вищих навчальних закладах закінчилась екзаменаційна сесія. З 1 липня в Україні розпочався щорічний ажіотаж вступної кампанії. Попри обіцянки міністерства, абітурієнти стоять у довжелезних чергах під стінами тих вузів, у яких прагнуть навчатися, а приймальні комісії спочатку із ентузіазмом, а згодом із втомою приймають документи. Це складний процес, який важко описати. Хто поступить на бажані факультети – все літо відпочиватиме по повній програмі, а хто ні – на превеликий жаль шукатиме себе у чомусь іншому. Та запитуючи студентів, які навчаються вже на курсі другому чи третьому, для чого ти навчаєшся в університеті, можна почути зовсім не те, що хотілося б.
Здавалося б, що доволі некоректне питання, адже ми всі добре знаємо, що навчання в університеті передбачає як наслідок самореалізацію у певній професії. Та коли відразу запитуєш пересічного студента про це, то виникає хвилина мовчання або ж питання на запитання: як чому? Це і так всім зрозуміло, що без вищої освіти зараз нікуди.Звичайно, чимала частинка правди в цьому є. Але ж тоді виникає абсурдна ситуація- ти навчаєшся у вищому навчальному закладі лише заради диплому! А навіщо? І спеціаліст із тебе у даній професії ніякий, і бажання навчатися, і згодом працювати, теж у тебе немає.
Чому ж на даний момент більшість студентів обирають не ту професію, яка їм подобається та мають здібності у даному напрямку, а навчаються на тому факультеті, де престижно і вигідно. На запитання: «Що вплинуло на обрання даної професії?» Жартома чую відповідь: «Куди батьки вирішили!» Безумовно, це добре, що студент так ревно слухає своїх батьків, але ж це просто виникає тому, що молода людина абсолютно не знає у чому себе проявити і де себе віднайти у цьому світі. Чия це провина: держави, батьків чи молоді, яка на даний момент деградує? Це зовсім неясно. Мало хто думає про те, що буде завтра, через тиждень, рік, два. Усе набагато простіше- замість роздумів про майбутнє ми маємо як наслідок гедоністичний спосіб життя, а потім- несамостійність і абсолютну неготовність до дорослого життя.
Як кажуть- молоді роки для того, щоб жити лише для себе! Але хіба ж можна жити для себе, будучи залежними матеріально від батьків? На мою думку, ні. Хіба ж ми можемо гордо заявляти на весь світ, що я незалежний і самостійний, будучи далеко від дому і здебільшого згадувати про рідних лише у тому випадку, коли знову закінчуються гроші. Та це ж не воля і незалежність зовсім, а типова ситуація, що виникає у багатьох сім’ях. Звичайно, не всі студенти навчаються в університеті, аби навчатись і не всі шантажують батьків ще однією сесією, за яку потрібно заплатити чимало. Але їх не меншає. Парадокс у тому, що більшість молодих людей нічим не цікавиться: ні життям у державі, ні своїм майбутнім. Тому яка мета навчання у вищому навчальному закладі у наших українських студентів? Мені цікаво, а що думаєте ви із цього приводу?

Бог у душі людини, а не у церкві

Православ’я? Католицизм? А можливо іудаїзм чи мусульманство? Нині так багато напрямків релігії, що важко зробити свій вибір. Хоча, зазвичай, ми не в змозі обрати свою віру, адже наслідуємо батьків. Нас змалечку виховують у звичаях релігії, до якої належіть наші тато-мама. Тому, якщо навіть подорослішавши, ми вирішимо змінити віру( що відбувається вкрай рідко), це зробити буде майже нереально, адже таким чином ми ламаємо свою соціальну свідомість.
Мабуть кожен з нас бачив в новинах сутички між різними церквами, здавалося б, ну що там ділити, Бог то один. Але все ж кожна віра, як і людина, індивідуальна. В неї свої звичаї і традиції, своя свята книга. Наприклад, в іудаїзмі, коли людина прокидається вона має прочитати молитву: „Я вдячний Богові за те, що ти вернув мені душу. Я прокинувся й бачу те щастя життя, яке навколо мене, і розумію, що Всевишній дав мені це все. А я маю лише вірити в нього і підтримувати все те добро, яке він дав мені і дав мені наснагу, щоб я цінував все і в природі, і у своїх сусідах, які іншої віри, але я з повагою відношусь і до них” Це дуже важливо, адже таким чином виховується рівність між людьми. Але багато разів, ми спостерігали відчуження від людини, що відрізняться від нас своїми поглядами у релігії. І навіть, якщо це наш ліпший друг, ми починаємо з острахом спілкуватися з ним і при кожній зустрічі в наш мозок приходить мила думка: „ А раптом він, того, сектант. Ще затягне мене туди і змусить приносити себе в жертву”. Цю думку нав’язують нам всі: батьки, друзі, телебачення. Вже не залишилось жодного детективного серіалу, де б добрі і героїчні дяді-міліціонери не рятували друга від секти. Не заперечую, вони існують, але треба ж відрізняти секти від церкв протестантизму. Можливо деякі прихильники протестантських вір і здаються дивними, але не всі. Інколи, ми навіть не підозрюємо, що наш знайомий баптист чи свідок Ієгови.
Деякі максималісти стають атеїстами, виражаючи таким чином протест. Але ж якщо задуматися, у кожного є частинка святого – душа. Нею наділив нас Бог, щоб при нагоді ми могли порадитись чи звернутися за допомогою. Душа надихає на волевиявлення, бажання змінити щось у собі Бог-душа змушує мучатись, коли ми зробили той чи інший гріх. Напевне, він і є та кішка, що шкребе на душі, але шкребе справедливо, за діло. Віра є умовою вічного оновлення душі, її омолодження.. Стомлена життєвими невдачами людина, яка зазнала дошкульного краху своїх надій, планів, може перетворитися на душевного старця, що свідомо самообмежив себе розсудливістю, гірким досвідом, лякається нового, планів, фантазій.
Кожен вірить у Бога по-своєму. Комусь достатньо один раз на день подумати про нього, а хтось не уявляє своє життя без щоденного відвідання церкви. Це не привід засудження, це індивідуальний вибір кожного. Віра не повинна ставати на заваді дружбі, коханню, кар’єрі, адже Бог живе у душі людини, а не церкві.

Король співає!

Як іноді не прикро це визнавати, але той факт, що не цінуєш не втративши,  в багатьох життєвих ситуаціях дійсно має місце. Я ніколи раніше не відносила себе до яскраво виражених фанатів Майкла Джексона. Звісно, мені подобалися окремі його композиції чи відеороботи, але я чомусь завжди відносила його музику до розряду таких, що можна назвати специфічною (у хорошому розумінні слова), музикою для визначеного кола людей.
По-справжньому я відкрила для себе Джексона, почала дійсно отримувати естетичне задоволення від його творчості, підспівуючи чи підтанцьовуючи в такт, навчилася сприймати його особистість як досить важливе явище в музичному і не лише в музичному світі, на жаль, лише після того, як співака не стало.
Парадокс, але навіть без жодної сучасної обробки більшість його пісень не відстає від музичної моди, і абсолютно спокійно вони можуть вписатися у нинішні стандарти.  Рекомендую знайти в інеті кліп на пісню Bad (1987 рік)  чи Beat it (1983 рік)  чи  Thriller  - з альбому 1982 року (!!!), який взагалі увійшов до Книги рекордів Гіннеса, як такий, що розійшовся найбільшим накладом за всю історію музики  – 108 млн. примірників, станом на 2010 рік (за даними Вікіпедії).
Усіх нас так чи інакше торкнулося те, що сталося 2 роки тому 25 червня, бо, немає значення, були ми фанами Майкла чи ні, але разом з ним у вічність відійшла ціла епоха і якась частина нашого життя також.
Людина, яка за свою професійну кар’єру отримує тринадцять премій Греммі, людина, яка задає тон не тільки музичним тенденціям, а й часто визначає  напрямок в модних віяннях;  людина з такою неймовірно величезною позитивною енергетикою, якою постійно ділиться з іншими, людина, яка віддано любить природу і закликає інших схаменутися і припинити нищити дім, де ми живемо, ця людина  не може бути просто талановитою, – це  той поодинокий вид, який ми звикли називати геніями.
І хоч з іменем цієї особистості пов’язано також і багато різних не зовсім приємних для вуха відданого прихильника гучних фактів, я все ж таки щиро шкодую, що він так рано пішов, але разом з тим я безмежно щаслива, що  мала можливість пожити з цією великою постаттю в одному часовому вимірі.
Він продовжує існувати у пам’яті мільйонів шанувальників по всьому світу, він буде відчутний  у музиці ще багато-багато наступних поколінь, ми відчуватимемо його присутність ще в багатьох інших речах, які так чи інакше стосуються  шоу-бізнесу.
Він був Королем.
Так, Король помер, але, так, Король живий і він співає!
P.S. Фільм Майкл Джексон: От і все (Michael Jackson’s This is it), який команда Джексона випустила у світ після його смерті  як прощальний лист усім, хто його любив, та усім, хто його ще не знав, рішучо рекомендовано до перегляду усім, усім, усім.

Ви часто бачили як на вас дивляться інші?

Ви бачили погляди,які оточують вас? Вони завжди добрі, завжди щирі,завжди з хорошими думками про вас? Вони гріють вашу душу чи навпаки залишають слід десь там глибоко в підсвідомості, вони сповнені докору, а може й заздрості і напевно інколи злості. От я не розумію,чому люди говорять лише про слова, які їх зачепили, чому виставляють життя, чому кажуть інколи те,чого не хотілося б розповідати і обгрунтовують це у сво чергу бажанням полегшити тягар спогадів і почути пораду. А все простіше, адже слова – це необдумані і неузгоджені зі своєю душою репліки, які мають у різний момент, у різних часових просторах неперекорне бажаня вийти з під тіні потаємності. Вони інколи здушують нашу свідомість своїм криком і молінням, проте отримавши бажану свободу намагаються скоріше  сховатися.

Чим ж відрізняється погляд? І яку роль грає він?
Погляд який триває долю секунди,інколи дає більше відчутті про людину,ніж кілька годинна розмова з нею.Адже тут не потрібно працювати на публіку,щоб побачити справжність, а лише вловити стан душі по відношенню до своєї індивідуальності. Я не думаю що хтось з вас описував погляд,звідки така впевненість, а спробуйте зхарактеризувати свій, дивлячись в зеркало у  цей момент,і через хвилину,я вас запевнєю разючість ви відразу помітите.
Довго можна сперечатися про награні погляди, і ту ж безпосередню посмішку якою вас обдаровує цей світ,проте у кожного з нас є різного роду фотографії, і чи не зустрічали ви там вловлений об’єктивом той справжній погляд,який розповідав і навіть кричав про стан душі? Чи не казали ви в цей момент, щось типу того: я тут погано вийшов, вийшла, і в ту ж саму мить, а може й пізніше приходило розуміння того, що фотографія зовсім таки не погана,просто чомусь на ній видно не гру, а реальне життя,яке вже не можливо сховати маскою і бажанням втечі…

Сайт визитка стоимость – разработка успешного сайта под ключ. Преимущества сайта-визитки в том, что стоит он очень дёшево и для его редактирования не нужно прибегать к платной посторонней помощи.

Скільки цигарок коштує дружба

Куріння — це шкідлива звичка. Це залежність, спочатку психологічна. А згодом і фізична. Як на мене, жодна залежність не варта того, щоб за неї розплачуватись.

Я не викурив жодної цигарки. Не тому що це шкодило б моєму здоров’ю чи потенції, як обачливо попереджують написи на пачках, а саме тому, що залежність від цигарки неприйнятна для мене.

Ті хто палить чудово розуміють, усю шкідливість цього процесу. Принаймні, хочеться сподіватись. Для цього й вигадані цигарки з фільтрами. Для заспокоєння розуму, а не для зменшення надходження різної гидоти у свої легені, як прийнято вважати. Та жоден молодий курець ніколи не визнає свою залежність. Стається це вже через певний час, коли серед ночі прокидаються задля нової порції нікотину. Чи справити потребу без розслаблюючої дії цигарки не виходитиме. Але це буде колись потім, і не час думати про такі дрібниці у пору м’ятних наповнювачів та нанофільтрів. Живи яскраво, затягуйся глибоко! І не хвилюйся, що твої легені — поле на якому заробляють гроші.

Попри намагання переконати, що “куріння шкодить здоров’ю”, палити мало хто кидає. На щастя, ті хто збирається, хоч трохи прислуховуються до цього. Спроби на кшталт: “Кури — рожай синіх дітей” не можуть бути ефективними. Навіть якщо це говорить найліпша подруга чи друг. Тим самим ви робите спробу розкрити очі й повчати когось, хай навіть і друзів. А ніхто не любить коли його вчать жити.

Своїми наїздами, хай навіть такими як у третьому абзаці :) ви відштовхуєте друга, наче він прокажений. І самі ж копаєте яму для довіри — найбільш комфортно почуватись поза критикою. Й поза вашим оточенням, що її несе.

З іншої сторони, якщо вам пускають дим в лице — це відверта неповага, і щось терпіти чи намагатись допомогти не варто. Та якщо ваш знайомий, і він дійсно вам друг, не труїть вас димом, й не палить у вашій присутності — то не варто нехтувати цією взаємоповагою й заводити пропагандистський трактор при кожній зустрічі. Шкідливої звички навряд чи це допоможе позбутись, а от друга — запросто.

Не намагайтесь протиставити цигарку та себе. Людина повинна сама прийняти рішення, і чим воно буде самостійнішим то твердішим. Дайте відчути, що ви на його стороні. Друзів не просіюють через сито, вони є такими як є — з хорошими та негативними сторонами. Пізно чи рано, вибір, як такий, перестане існувати. Буде лише рішення, воля конкретної людини — кинути палити чи ні.

Це звісно особисто моя думка. Люди не ідеальні й виправляти їх — завдання невдячне. І поки щось стосується тільки когось особисто, то це і залишається особисто його справою. Захочете спільних дітей — тоді вже й пиляйте з повним на те правом.

Невелика ремарка: Ця розповідь не для того щоб показати що “я не палю і ось який молодець” . Просто набридло бачити, як люди руйнують дружбу через власну пиху і бажання довести свою правоту. Я категорично проти куріння, але дивитись як “здоровим способом життя” керуються тільки задля підвищення самооцінки й хизування — гидко. І якщо так ревносно оберігати свої легені, то непогано було б оберігати й душу, чи що там у вас.

Про сучасне батьківське виховання

З шести років мати виховувала мене сама.
Як і в будь-якій іншій родині, наступні 16 років супроводжувалися як конфліктами й образами, так і моментами порозуміння, взаємодопомоги та знаходження взаємовигідних виходів з ситуацій.
Зараз я на все це дивлюся з розумінням, і вдячний своїм за батькам за те, що було, і якими вони мене зробили. Але коли був малий – не розумів, і намагався втекти з дому, нашкодити, не бачив пріоритетів в житті. Тепер, коли став дорослішим, і задумуюсь про власних дітей (лише задумуюсь) та дивлюся на свою дев’ятирічну сестру, розмірковую – як би я їх виховав? Щоб я визначив як найважливіше? Отут я би хотів поділитися своїми роздумами і підняти, можливо, невеличку дискусію.
1. Батьки як беззаперечний приклад для наслідування
Пару тижнів назад одна знайома мені жінка принесла додому декілька апельсинів та один грейпфрут. Розповіла про це синові, але, вивчивши пакет, він так і не повірив, що серед апельсинів є грейпфрут (подумав на нього, що це теж апельсин).
Декілька місяців тому ця ж жінка також дзвонила мені й питалася по декільком моментам в тесті з української мови і постійно дратувалася, як же воно все незрозуміло і нащо їй взагалі оце потрібно.
Як наслідок (звісно, не цих двох ситуацій, а самого методу виховання), дитина перестала взагалі сприймати точку зору матері як правильну. Хіба що як можливу правильну.
Особисто мені це ввижається дуже важливою проблемою. Дитина має завше розуміти, хто головний в домі, і це визначається не лише простим верховенством батьків, але й їх розумовими перевагами. Якщо ви маєте атестат і навіть диплом про вищу освіту, то як же ви не зможете допомогти дитині зі шкільним курсом елементарної фізики? Сядьте й розберіться, але не давайте дитині зрозуміти, що Вам це не потрібно – бо вона постійно бере з вас приклад і врешті-решт подумає, що і їй теж.
Можливо, ви самі пригадуєте, як в школі казали – та нащо мені фізика? Я буду мови вчити\економістом стану\програмістом влаштуюся. Але ж справа не в самій фізиці, а у власній багатогранності ваших розумових можливостей, яку ви й маєте показати, довести й передати дитині. Не знаєте, чому небо блакитне? Ну й стидовисько, але ж чом би швиденько не прогуглити й не дати дитині відповідь? Адже інакше вона зрозуміє, що це не важливо, не цікаво, і краще займатися чимось, що не потребує знань.
З цього слідує й наступний момент:
2. Знання важливіші за все
Інтелектуальний капітал – це найважливіше, що ви можете дати дитині, адже його не можна загубити, як гроші чи, наприклад, кохання. Ви подивіться, скільки усього має знати сучасна технологічно просунута людина: операційні системи, офісні програми, інтернет-сервіси, мобільні додатки – і це лише інструменти для виконання щоденних задач. Без вміння швидко вчитися й поглинати інформацію годі й намагатися досягти чогось в двадцять першому сторіччі.
В чому виховна проблема батьків – справа не в оцінках в табелі\атестаті\дипломі, а в бажанні вчитися. Це бажання важливо прищепити ще в ранньому дитинстві, інакше потім ви, як мати чи батько, часто будете чути:
- Ну так всі написали на вісім, і я теж! Це нормально!
- Ніхто не вчить, і я не буду.
- А нащо робити домашнє завдання, його все одно ніхто не питатиме, адже завтра контрольна.
Тож повторю: важливе прагнення до знань, а не до оцінок. І це прагнення можна привити лише власним прикладом. Висловлюйте і ініціюйте інтерес дитини до нової інформації, знаходьте разом щось цікаве навіть в параграфі про автотрофне живлення підручника по біології для п’ятого класу, і сподіваюсь, врешті-решт ваша дитина просто перестане розуміти, як це – щось не вчити і не цікавитися цим.
І, нарешті, третє.
3. Контролюйте дітей
Це може здатися дурним, адже куди ж без контролю. Але нещодавно я спілкувався з однією п’ятирічною дівчинкою. Катав її на гойдалці й говорив слова, а вона вимовляла власні асоціації.
- Банан!
- Апельсин, яблуко, вишня, слива!
- Сарафан!
- Спідниця, піджак, штани, срака!
І сміється.
А ще в мене вдома нещодавно була інша дівчина (3-4 років). І от в певний момент вона, перепрошую, пукнула й теж розсміялася. Я зробив їй зауваження, що це дуже непристойно, і якщо й робити це, то так, щоб ніхто не помітив, на що вона помітила, що її батько вдома так завжди робить.
Одна знайома мені розповіла, як її діти грали в «Дочки-матері».
- Марійка каже, давай грати в «Дочки-матері». Я буду мамою, а ти – татом. «Добре», каже Сергій, й продовжує: «Я піду в бар». А Марійка йому: «Нікуди ти не підеш, ти зрозумів мене, я нікуди тебе не пущу!»
Воно зі сторони вигляда кумедно (а часто й самі батьки це так сприймають), але саме так погані слова й неправильні ситуації, яких варто уникати, для дітей перетворюються на смішні, і, врешті-решт, йдеш вулицею, і чуєш, як одна маленька дівчина іншу «пісюном» обзиває (так, це реальний приклад).
Повторюся: ми, як дорослі люди, маємо подавати дітям приклад для наслідування. Це не значить бути серйозним і грізним батьком чи матір’ю, та заради Бога, продовжуйте насолоджуватися життям та грати в петанк чи фотографуватися в позі «фейсдаун». Під прикладом для дітей я маю на увазі вихованість та освіченість. І саме це ви маєте контролювати в дітях, щоб вони зрозуміли, як саме варто себе поводити і знаходили собі відповідне середовище людей.
І наостанок. Я навряд чи найближчим часом стану батьком і розумію, що основна авдиторія Молоді ще теж не батьки. Ця моя стаття – лише такий собі відгук, моє розуміння проблем у вихованні сучасних дітей. Але, можливо, ви колись теж станете батьками – випадково чи заплановано – і я би дуже хотів, щоб ви вбачали в цьому не лише кайф від продовження власного роду, але й дуже серйозну задачу з виховання ще однієї унікальної й цікавої особистості, яка проживе таке життя, за яке суспільство буде їй вдячне.

Обережно, гази!

Верховна Рада України ухвалила Закон “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” В Україні з 4 червня набув чинності закон про списання з ПЕК понад 24 млрд. грн. заборгованості за газ у 1997-2010 рр.

Документом передбачено списання заборгованості підприємств ТЕК і ЖКГ за спожитий природний газ і електричну енергію, яка виникла станом на 1 січня 2010 року, і нарахованих пені і штрафних санкцій із заборгованості за природний газ станом на 1 січня 2011 року.
Завданням Закону є покращення платіжного балансу зазначених підприємств.
Раніше повідомлялося, що прийняття закону “дозволить поліпшити фінансово-економічну ситуацію у сфері газопостачання, електропостачання та житлово-комунальному господарстві, створити умови для належного функціонування сфери газопостачання, теплопостачання, електропостачання, позитивно вплине на зниження соціальної напруженості, викликаної неефективним регулюванням діяльності підприємств житлово-комунального господарства, підприємств газо- і електропостачання “.
Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв стверджує, що два прийнятих Верховною радою закони №8351 та №8352 “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” списують заборгованість за газ не тільки для підприємств ПЕК і ЖКГ, а й для населення у тому числі.
А от БЮТівці вважають, що підписання Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» свідчить про його власну зацікавленість у списанні олігархам 24 млрд. грн. боргів перед державою
На думку членів партії «Батьківщина», цим законом В.ЯНУКОВИЧ та Партія регіонів списали українським олігархам, які «працюють» у сфері енергетики, 24 млрд. грн. боргів перед НАК «Нафтогаз України» та державою.
«Прості люди, у більшості випадків тулячи копійку до копійки, сплачують приватним компаніями за газ, електрику, житлово-комунальні послуги. Але 24 мільярда таких грошей так і не дійшли до бюджету та «Нафтогазу», вони осіли в бездонних кишенях олігархів, і тепер своїм законом ЯНУКОВИЧ цю крадіжку «освятив»: списав найбагатшим людям України борги перед державою», – вважають у «Батьківщині».
У заяві також зазначається, що в той же час для пересічних громадян, які через нестачу коштів не можуть сплачувати за послуги вчасно, «режим Януковича» відновив пеню та дозволив навіть конфісковувати житло.
«Показово, що саме того дня, коли В.ЯНУКОВИЧ списав борги олігархам, його кишеньковий Конституційний Суд ухвалив рішення, який дозволив примусове вторгнення в приватне житло громадян з метою арешту майна, навіть якщо суд ще не визнав їх боржниками за послуги, а лише розглядає це питання», – наголошують в «Батьківщині».
У партії зазначають, що «так звані реформи» В.ЯНУКОВИЧА проводяться коштом незаможної більшості для десятка найбагатших та впливовіших родин.
19 травня під час сесійного засідання Львівської обласної ради керівник фракції Народного Руху України Андрій Корнат заявив: «Останні події з прийняттям Верховною Радою України Закону №8351 «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» засвідчують,  що саме в ці травневі дні, майже за мить, кілька українських олігархів стали ще фантастично багатшими. Одним рішенням депутати списали українським мільярдерам всі борги за газ. За них повинні платити прості українці, котрі отримують мізерні зарплати. Грабунок держави тепер набув небачених масштабів», – йдеться у заяві, яку озвучив депутат.
Серед причин, що  безпосередньо впливають на розрахунки підприємств перш за все, слід визначити недосконалу  тарифну  політику держави.
Не зважаючи на те, що підприємства, що виробляють теплову енергію для населення, отримують імпортований  природний газ за ціною значно нижче закупівельної  – тарифи на теплову енергію, що встановлювались місцевими органами влади в більшості  регіонів не покривали навіть вартість природного газу в загальній собівартості виробництва теплової енергії, і відповідно не забезпечували джерел для розрахунків за нього. При цьому підприємства повинні були своєчасно виплачувати заробітну плату, утримувати виробничі об’єкти  та  виконувати свої поточні податкові зобов’язання.
Звичайно ж, під цей закон можна підігнати все що завгодно, і «борги олігархів» у тому числі. Але час покаже, як Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» відобразиться на життя простих українців, і на чиї плечі ляже списання заборгованості на суму понад 24 млрд. грн.

Про мам, яких дуже люблять

Читала книжку, чекаючи трамвай на зупинці. Підійшла молода мама із маленькою дочкою. «Мамусю, я тебе дуже люблю!» – сказала трирічна незнайомка своїй мамі. «Люблю» на галицький манір з наголосом на першому складі звучало дуже зворушливо, ще й з вуст дитини, що, напевно, не так давно опанувала мову. Чи не чудо: дівчинка ще так багато речей не знає в світі, але маму свою любить дуже. Я не втрималася, щоб не відірватися від книжки і зиркнути на своїх сусідів-щасливців.
Ми з мамою, яку дуже люблять, на якусь мить стали мовчазними співрозмовниками(так, іноді для розмови необов’язкові слова), обмінявшись делікатними усмішками. Мама поцілувала доню в щічку. Раз, другий, ще багато разів, трамваю не було довго, поцілунки в очікуванні транспорту. На дівчинці були ніжного рожевого кольору чобітки, у тон їм колготки і така ж курточка. Дуже личив їй той колір, то хіба на більших дівчатах він може звучати вульгарно, але діткам він завжди пасує, бо його не ототожнюють із гламуром, блондинками та іншими заморочками. Але не про те… Коли почула ці щирі дитячі зізнання, подумала: ця дівчинка, у якої за тендітними плечима рочків зо три життя, стала мені хорошою вчителькою, я ж так давно не казала мамі, що її люблю. Я невипадково побачила ту малечу, вона нагадала, що мамі так само треба тепла від своїх дітей, як і їм від неї.
“Дузе лубу свою маму”, – згадала якось сестра, як вона в дуже ранньому дитинстві, коли ще звуків усіх до пуття не вимовляла, приходила до мами і казала їй так. Сестра колихала вже свою дочку на руках і мріяла про час, коли її Ніночка мовить їй ці слова. «Яке ж то щастя, – казала сестра, – тепер, з даром материнства, усе по-іншому оцінюєш».
Як легко ощасливити маму. Дузе лубу свою маму.  Погодьтесь, ми робимо приємне мамам не дуже й часто. Особливо піклуємось на Свято Матері та 8 березня.  Але не чекайте особливої нагоди, щоб сказати мамі щось лагідне і приємне. Зробіть їй свято сьогодні, вже, ось зараз підіть/напишіть/подзвоніть і скажіть, що любите свою маму дуже-дуже. Материнська любов – найміцніша і найтриваліша, з усіх видів любові вона живе найдовше. Хочу вплинути на вас так, як на мене та маленька незнайомка.
Подзвонила ввечері мамі. «Мамо, я тебе дуже люблю». На галицький лад, із наголосом на першому складі. Мама здивувалася (значить, то моя провина, що мама дивується, коли кажеш їй про те, що в тебе на першому місці). Але, що тішить, приємно. Дивуйте зараз і вже, у вас же не три життя попереду.

Чи пасує жінці сигарета?

Запитання із розряду риторичних. Особливо, якщо його розширити й доповнити. Наприклад, ось так: чи пасує жінці, ніжному й тендітному створінню, майбутній або вже реалізованій матері, випускати із себе ядучий дим, та ще й отруювати ним оточуючих, чадіти, мов той паровоз? Відповідь очевидна. На сторінках журналу вже піднімалась тема куріння серед молоді та сьогодні я хочу поговорити про цю проблему серед жінок.
Сиділа б я у міністерстві, то жінкам взагалі заборонила б курити. Під страхом тюремного ув’язнення. Років так від кількох  позбавлення волі. Чоловікам – поблажливіше. Достатньо було б подбати про стягнення штрафів за паління у громадських місцях. Тобто те, що теоретично прописане на папері, от тільки лихо, що не виконується. І не говоріть мені про гендерну рівність, мовляв, що то їм можна, а ми, жінки, чим бо гірші. Що за слабке виправдання своєму слабкому характеру? І не гірші ми, а кращі, тому й з нас і вимагається більше, і табу для нас існує більше. І так було споконвіків. А тепер? Ні, дорогенькі, то не еволюція, а вибрики якісь. Від надлишку вільного час. Або від надмірного перегляду тупих американських комедій. Однозначно не від здорового глузду. Хто вам втовкмачив, що це круто? Хто вас зазомбував, що від цього процесу є якесь неймовірно колосальне задоволення? Ну хто вам наговорив таких дурниць?
Добре, підемо іншим шляхом. Дівчина, у якої зуби сяють жовтизною, – це круто? І пальці такі тремтячі, жовті…І шкіра наче пом’ята…І голос хриплий… Цього вам не завжди скаже представник протилежної статі. Запитайте у найзапеклішого курця із серйозним стажем, як він ставиться до жінки, котра «бавиться» сигаретами. Навряд чи він почне підносити цю пані до небес від захвату. Мабуть, це в чоловіків десь на інстинктивному рівні закладено: мати його дітей повинна бути здоровою, щоб і нащадки такими росли. Може, то вам подруга чи якась колежанка на роботі «добродушно» пропонує затягнутися сигареткою та ж то нічого страшного, та то так, для розрядки, та то в час обідньої перерви, та то, щоб час згаяти, та то щоб на дискотеці не виглядати білою вороною. Та ну… А, може, їй, хай і на підсвідомому рівні, хочеться підсадити вас на ту нечисть, щоб не бути самотньою у своїй залежності. Дух суперництва, особливо жіночого, – могутня річ.
Ви не курите? То пишайтеся собою, зрештою, такими космічними темпами поширення жіночого куріння скоро це можна буде сприймати як унікальність.
На сам кінець, пропонуємо вам взяти участь в опитуванні: “Чи пасує жінці сигарета?”. Не хвилюйтесь – голосування анонімне.

Чи пасує жінці сигарета?

• Так, звісно! Я й сама курю
• Так, пасує. Це сексуально - мене заводить
• Ні, не пасує. Доречі, я не курю
• Ні не пасує. Хоча, я курю, але хочу кинути.
• Вагаюсь з відповідю...

Результати

Топ-10: Самые редкие цветы в мире

Подборка из 10 самых редких и интересных цветов планеты.


1. Гибралтарская смолевка.
Растущая только на высоких скалах Гибралтара, эта смолевка считалась исчезнувшей с лица Земли. К счастью, в 1994 году один экземпляр этого растения был обнаружен альпинистом. На данный момент его семена находятся в банке семян тысячелетия, а само растение выращивают в Гибралтарском ботаническом саду и в лондонском Королевском ботаническом саду.


2. Нефритовая лоза.
Нефритовая лоза известна благодаря своим впечатляющим сине-зеленым когтевидным цветам. Цветок опыляется летучими мышами, которые обожают пить его нектар. Эти редкие цветы на сегодняшний день находятся под угрозой исчезновения из-за изменения климата и систематической вырубки их естественной среды обитания.


3. Клюв попугая.
Известный, как крайне редкое растение, этот цветок, как две капли воды похожий на клюв попугая считается исчезнувшим, хотя некоторые энтузиасты думаю иначе. Его родина - Канарские острова. Изначально единственными их опылителями были нектарницы, которые уже давно вымерли. 


4. Шоколадный космос.
Это цветок родом из Мексики, он считался исчезнувшим из дикой природы вот уже 100 лет. На данный момент можно найти только бесплодный вид этого растения, который был выведен в 1902 году. Его цветы имеют 3-4 см в диаметре и в летний период пахнут ванилью.


5. Кокио.
Кокио - еще один редкий вид цветков, распускающихся на определенном виде гавайских деревьев. Это дерево обнаружили в 1860 году и уже в 1950 году его сочли исчезнувшим. Тем не менее, спустя 20 лет было найдено единственное дерево этого вида, которое, к несчастью, погибло во время пожаров в 1978 году. Однако, одну из ветвей дерева удалось спасти и даже привить другим гавайским деревьям. 


6. Цветок кадупул.
Хотя этот цветок легко выращивается, он считается очень редким изза того, что цвете очень и очень не часто. Сам цветок растёт на островах Шри Ланки, а цветёт только в полночь и сразу после цветения погибает. Считается, что когда цветок расцветает, Наги (полу-мифические персонажи) сходят с небес на землю, чтобы подарить этот цветок Будде.


7. Орхидея-призрак.
Орхидея-призрак не только редкое растение, но еще и очень интересное. Оно считалось вымершим на протяжении 20 лет, но совсем недавно вновь реабилитировалось. Эти растения настолько редки, что естественное размножение стало почти невозможным. Питаются они вовсе не от процесса фотосинтеза, поскольку у них нет листьев. Для питания орхидеям-призракам нужен особый вид грибов, который прикрепляется к корням растения и питает его. 


8. Желтые и пурпурные венерины башмачки.
Это редкий вид орхидей, который когда-то был распространен по всей Европе. Ннесколько экземпляров было найдено в 1917 году в Великобритании на поле для гольфа. Цена за его отросток достигает 5000 долларов. Как и в случае с орхидеей-призраком, по началу росток, проросший сквозь семя нуждается в особом грибе, который питает его. Лишь спустя некоторое время у растения начинают вырастать собственные листья.


9. Ютан Полуо.
Этот цветок был открыт китайским фермером, когда тот чистил стальные трубы. Этот цветок не нуждается в почве и растет на любой твердой поверхности. Очень долгое время считалось, что он растет только в буддийских храмах на покрытых золотом статуях Будды.


10. Трупный цветок.
Этот суматранский цветок настолько же редок, насколько и отвратителен его запах. Цветы этого растения достигают в высоту до 2 метров. Это наиболее уязвимый цветок, его рост зависит от особой лианы, которая питает растение. Привлеченные запахом гниющей плоти, мухи и жуки по неволе становятся опылителями этого растения.

Оригинал новости: http://www.bugaga.ru/interesting/1146732783-samye-redkie-cvety-v-mire.html#ixzz20QoTubmB

"Похмелобус" из Вегаса

По инициативе одного врача из Лас-Вегаса по улицам города был запущен специальный автобус под названием Hangover Heaven , что в переводе означает «Похмельный приют». Главная его задача – оказать оперативную помощь страдающим от похмелья.

Специально обученные медсестры ставят «больным» капельницы с физраствором и витаминами, что позволяет быстрее вывести остатки алкоголя из организма. Цена одного пакета витаминов составляет 90 долларов, двух – 150. Процедура длится около часа. Можно заказать автобус и к отелю заказчика, правда, это за отдельную плату.

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 

Оригинал новости: http://www.bugaga.ru/interesting/1146732821-pohmelobus-iz-vegasa.html#ixzz20QnSBJRj

Самые красивые тропы

В мире существует огромное множество всевозможных троп, путей и дорог, благодаря которым открываются потрясающие виды. Однако не все эти пути уникальны. 
Предлагаем посмотреть на единственные в своем роде тропы и маршруты, которые радуют туристов со всех уголков планеты своими захватывающими пейзажами.

1. Аллея буков в Северной Ирландии под названием Темный Тупик. Здесь растет более 100 буков, которым примерно 300 лет.


2. Великая Китайская стена, которая простирается на 6700 километров. 


3. Тропа на острове Санторини, построенная в 1715 году. Местные жители вырубили ее прямо в монолите прибрежной скалы, чтобы быстрее спускаться вниз к морю.


4. Лестница Хаику на Гавайях. Этот маршрут еще называют лестницей в небеса, так как он поднимается на вершину горной цепи Кулау и состоит из 3922 ступенек.


5. Туннель Любви у города Клевань в Украине.


6. Бамбуковая тропа Сагано, расположенная в красивейшем бамбуковом лесу Сагано Арасияма в префектуре Киото.


7. Тропы Плитвицких озер в Хорватии.


8. Туннель Глицинии в Японии.

Оригинал новости: http://www.bugaga.ru/interesting/1146732777-samye-krasivye-tropy.html#ixzz20QoedsGW

=)

Эти близнецы, брат и сестра, родились раньше срока, и состояние девочки было очень тяжелым. Врачи не надеялись, что она выживет. Вопреки правилам, медсестра положила младенцев в один инкубатор. Как только малыши оказались рядом, брат, более здоровый и крупный, обнял сестру. Через некоторое время работа ее сердца стабилизировалась и температура тела стала нормальной.

Оригинальный будильник

Чтобы будильник выключился нужно встать на коврик.Кому тоже такой жизненнонеобходим?

пр

Реалистичные торты Дебби Гуард

Компания Debbie Does Cakes из Сан-Франциско изготавливает невероятно реалистичные торты, которые на первый взгляд ну никак нельзя принять за сладости.
Гордость основательницы компании Дебби Гуард - торт в виде чихуахуа.

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 

Топ-10: самые дорогие дома в мире

Если вы хотите жить на широкую ногу, то и потратиться вам придется соответственно. На современном рынке недвижимости существует немало самых больших, самых роскошных и самых дорогих домов. Но прежде чем вносить первоначальный залог за покупаемый вами дом, определитесь – потянете ли вы его. Если, получив квартальную премию, вы отмечаете это радостное событие бутылкой дорогого пива, которое обычно не можете себе позволить, то, скорее всего, ниже представленные дома – не для вас.

10. Rybolovlev Estate – 95 млн. долларов.

Этот дом – самое дорогостоящее семейное гнездышко в стране, а после того как оно стало собственностью Дональда Трампа – и самый дорогой дом в истории бракоразводных процессов. Особняк площадью около 3065 квадратных метров, расположенный в нескольких шагах от берега океана, стал главным предметом судебного разбирательства, так как бывшая жена Трампа, Елена Рыболовлева, потребовала его в качестве компенсации за супружескую неверность.
Этот дом имеет 18 спален, 22 ванные комнаты и розничную цену 95 миллионов долларов, что и делает его самым дорогостоящим особняком для проживания одной семьи. Впрочем, изначально его выставляли на продажу за 125 миллионов, однако все закончилось тем, что пришлось снизить стоимость до 95. Наверняка большинству из нас сэкономленных денег хватило бы на 10 жизней...

9. Особняк в Силиконовой Долине за 100 млн. долларов.

Будучи самым дорогим домом для одной семьи в США, этот дом... погодите, а мы разве сказали, что предыдущий особняк – самый дорогой из всех существующих? Нет. Тем более что этот дом ушел за 100 миллионов, поэтому он все равно выиграл. В нем 5 спален, 9 ванных комнат, два бассейна: один открытый и один крытый (наверняка на случай дождливой погоды). В общем, довольно таки миленький домик.

8. Fleur De Lys – 125 млн. долларов.

Несмотря на то, что он считается самым дорогостоящим в мире, особняк Fleur De Lys в нашем топе стоит всего на 8 месте. Но все по порядку.
Особняк Fleur De Lys имеет площадь около 3809 кв. метров и 15 спален, но, судя по всему, ни одной ванной комнаты, что само по себе является огромным недочетом либо архитектора, либо первоисточника, на который мы ссылаемся.

7. Поместье за 150 млн. долларов.

Вот мы, наконец, и приблизились к самому дорогостоящему жилому особняку в США согласно Википедии – 150 млн. долларов. В таком и отдохнуть пару дней не стыдно. Если, конечно, его владелец – Аарон Спелинг – не будет против. Мог бы и предложить, кстати: 5202 кв. метра, 123 комнаты, дорожка для боулинга, ледовый каток и, как утверждают, целое крыло особняка, предназначенное для гардероба супруги Спеллинг.

6. Дом на вершине горы за 155 млн. долларов.

Находящийся во владении Тима Бликсета (Монтана), этот дом является уникальным по двум причинам. Во-первых, он обустроен частным подъемником, благодаря которому прямо из дома можно попасть на близлежащий горнолыжный курорт (которым, кстати, также владеет Бликсет). А во-вторых, этот дом является единственным в нашем так называемом списке, который не претендует на звание самого дорогого в мире. К тому же мы присуждаем ему премию в номинации "Лучший задний двор", потому что это все-таки горнолыжный курорт.

5. Вилла Franchuk – 161 млн. долларов.

Пятиэтажная вилла в Викторианском стиле с 10 отдельными спальнями, в которой есть также подземный крытый бассейн, убежище и частный кинотеатр. Дом по праву называется одним из самых дорогих, так как стоит 161 миллион долларов.
Насколько это дом – лакомый кусочек? Говорят, во время реконструкции шум не давал спокойно спать самому мэру Москвы, хотя сам дом расположен в Лондоне. Все правильно – дом настолько замечательный, что это даже не важно.

4. Дворец Hearst – 165 млн. долларов.

Три самых важных факта о четвертом самом дорогостоящем особняке в мире:
1. Он служил в качестве декорации во время съемок фильма "Крестный отец".
2. Здесь провел свой медовый месяц Джон Кеннеди.
3. В свое время это был самый дорогостоящий особняк в США!
В распоряжении хозяев – 3 бассейна, 29 спален, кинотеатр и, видимо, на всякий случай, дискотека.

3. Fairfield Pond – 198 млн. долларов.

В настоящее время оцениваемый именно в эту сумму из-за налога на недвижимость, особняк площадью около 6131 кв. метра обустроен баскетбольной площадкой, дорожкой для боулинга и джакузи за 150 тысяч долларов. Самый дорогостоящий дом в Соединенных Штатах (опять же, согласно Википедии).

2. Вилла Leopolda за 736 млн. долларов.

Увидев цифру, вы наверняка подумали, что это опечатка? Нет, мы не ошиблись – именно $736.000.000. Серьезная разница с предыдущей резиденцией, не правда ли?
Особняк, расположенный на Французской Ривьере, был построен в 1902-ом году королем Бельгии Леопольдом Вторым. Его купил российский миллиардер Михаил Прохоров, который богат настолько, что, потеряв во время недавнего экономического кризиса несколько миллиардов, все еще имеет достаточно денег, чтобы позволить себе приобрести летний домик за 750 миллионов долларов. Особняк имеет 27 ярусов, 19 спален и, судя по слухам, 50 штатных садовников.

1. Antilla – 1 миллиард долларов.

Вот мы и добрались до верхней строчки. Господа, под ваши аплодисменты разрешите представить самый дорогостоящий дом в мире – Antilla. Его стоимость – один миллиард долларов.
Этот дом находится в индийском городе Мумбаи. Antilla способен перевернуть все ваши представления об архитектурных возможностях. 27-этажный дом имеет 6-ярусную парковку, фитнес-этаж с джакузи, тренажерным залом и охлаждающей комнатой, этаж с танцевальным залом, несколько этажей со спальнями и ванными комнатами и даже четырехэтажный сад, потому что это, как мы думаем, все-таки возможно.
Архитектура здания основывается на Индийской традиции Vastu Shastra, которая, как предполагается, способствует перемещению позитивной энергии. Чтобы соответствовать этой традиции, дизайн каждого этажа должен быть не только уникален, но и оформлен с использованием совершенно уникальных материалов и методик эстетического дизайна, чтобы каждая комната выглядела так, будто вы зашли в совершенно другой дом.
Вообще, в этом доме есть все – все, что вы можете себе представить, все, что вы себе даже вообразить не можете, и даже то, о чем вы никогда даже не предполагали воображать, потому что до сих пор это относилось к разряду фантастики.

Спасение леопарда, упавшего в резервуар с водой

Дикий леопард угодил в резервуар с водой, что находился на чайной плантации в Хашкове (Индия). На помощь животному пришла спасательная команда заповедника Махананда.
Они бросили бедному животному сеть, по которой большая кошка благополучно выбралась наверх и убежала в лес.

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6.