Читала книжку, чекаючи трамвай на зупинці. Підійшла молода мама
із маленькою дочкою. «Мамусю, я тебе дуже люблю!» – сказала трирічна
незнайомка своїй мамі. «Люблю» на галицький манір з наголосом на першому
складі звучало дуже зворушливо, ще й з вуст дитини, що, напевно, не так
давно опанувала мову. Чи не чудо: дівчинка ще так багато речей не знає в
світі, але маму свою любить дуже. Я не втрималася, щоб не відірватися
від книжки і зиркнути на своїх сусідів-щасливців.
Ми з мамою, яку дуже люблять, на якусь мить стали мовчазними співрозмовниками(так, іноді для розмови необов’язкові слова), обмінявшись делікатними усмішками. Мама поцілувала доню в щічку. Раз, другий, ще багато разів, трамваю не було довго, поцілунки в очікуванні транспорту. На дівчинці були ніжного рожевого кольору чобітки, у тон їм колготки і така ж курточка. Дуже личив їй той колір, то хіба на більших дівчатах він може звучати вульгарно, але діткам він завжди пасує, бо його не ототожнюють із гламуром, блондинками та іншими заморочками. Але не про те… Коли почула ці щирі дитячі зізнання, подумала: ця дівчинка, у якої за тендітними плечима рочків зо три життя, стала мені хорошою вчителькою, я ж так давно не казала мамі, що її люблю. Я невипадково побачила ту малечу, вона нагадала, що мамі так само треба тепла від своїх дітей, як і їм від неї.
“Дузе лубу свою маму”, – згадала якось сестра, як вона в дуже ранньому дитинстві, коли ще звуків усіх до пуття не вимовляла, приходила до мами і казала їй так. Сестра колихала вже свою дочку на руках і мріяла про час, коли її Ніночка мовить їй ці слова. «Яке ж то щастя, – казала сестра, – тепер, з даром материнства, усе по-іншому оцінюєш».
Як легко ощасливити маму. Дузе лубу свою маму. Погодьтесь, ми робимо приємне мамам не дуже й часто. Особливо піклуємось на Свято Матері та 8 березня. Але не чекайте особливої нагоди, щоб сказати мамі щось лагідне і приємне. Зробіть їй свято сьогодні, вже, ось зараз підіть/напишіть/подзвоніть і скажіть, що любите свою маму дуже-дуже. Материнська любов – найміцніша і найтриваліша, з усіх видів любові вона живе найдовше. Хочу вплинути на вас так, як на мене та маленька незнайомка.
Подзвонила ввечері мамі. «Мамо, я тебе дуже люблю». На галицький лад, із наголосом на першому складі. Мама здивувалася (значить, то моя провина, що мама дивується, коли кажеш їй про те, що в тебе на першому місці). Але, що тішить, приємно. Дивуйте зараз і вже, у вас же не три життя попереду.
Ми з мамою, яку дуже люблять, на якусь мить стали мовчазними співрозмовниками(так, іноді для розмови необов’язкові слова), обмінявшись делікатними усмішками. Мама поцілувала доню в щічку. Раз, другий, ще багато разів, трамваю не було довго, поцілунки в очікуванні транспорту. На дівчинці були ніжного рожевого кольору чобітки, у тон їм колготки і така ж курточка. Дуже личив їй той колір, то хіба на більших дівчатах він може звучати вульгарно, але діткам він завжди пасує, бо його не ототожнюють із гламуром, блондинками та іншими заморочками. Але не про те… Коли почула ці щирі дитячі зізнання, подумала: ця дівчинка, у якої за тендітними плечима рочків зо три життя, стала мені хорошою вчителькою, я ж так давно не казала мамі, що її люблю. Я невипадково побачила ту малечу, вона нагадала, що мамі так само треба тепла від своїх дітей, як і їм від неї.
“Дузе лубу свою маму”, – згадала якось сестра, як вона в дуже ранньому дитинстві, коли ще звуків усіх до пуття не вимовляла, приходила до мами і казала їй так. Сестра колихала вже свою дочку на руках і мріяла про час, коли її Ніночка мовить їй ці слова. «Яке ж то щастя, – казала сестра, – тепер, з даром материнства, усе по-іншому оцінюєш».
Як легко ощасливити маму. Дузе лубу свою маму. Погодьтесь, ми робимо приємне мамам не дуже й часто. Особливо піклуємось на Свято Матері та 8 березня. Але не чекайте особливої нагоди, щоб сказати мамі щось лагідне і приємне. Зробіть їй свято сьогодні, вже, ось зараз підіть/напишіть/подзвоніть і скажіть, що любите свою маму дуже-дуже. Материнська любов – найміцніша і найтриваліша, з усіх видів любові вона живе найдовше. Хочу вплинути на вас так, як на мене та маленька незнайомка.
Подзвонила ввечері мамі. «Мамо, я тебе дуже люблю». На галицький лад, із наголосом на першому складі. Мама здивувалася (значить, то моя провина, що мама дивується, коли кажеш їй про те, що в тебе на першому місці). Але, що тішить, приємно. Дивуйте зараз і вже, у вас же не три життя попереду.
Комментариев нет:
Отправить комментарий