среда, 31 октября 2012 г.

Скільки цигарок коштує дружба

Куріння — це шкідлива звичка. Це залежність, спочатку психологічна. А згодом і фізична. Як на мене, жодна залежність не варта того, щоб за неї розплачуватись.
Я не викурив жодної цигарки. Не тому що це шкодило б моєму здоров’ю чи потенції, як обачливо попереджують написи на пачках, а саме тому, що залежність від цигарки неприйнятна для мене.
Ті хто палить чудово розуміють, усю шкідливість цього процесу. Принаймні, хочеться сподіватись. Для цього й вигадані цигарки з фільтрами. Для заспокоєння розуму, а не для зменшення надходження різної гидоти у свої легені, як прийнято вважати. Та жоден молодий курець ніколи не визнає свою залежність. Стається це вже через певний час, коли серед ночі прокидаються задля нової порції нікотину. Чи справити потребу без розслаблюючої дії цигарки не виходитиме. Але це буде колись потім, і не час думати про такі дрібниці у пору м’ятних наповнювачів та нанофільтрів. Живи яскраво, затягуйся глибоко! І не хвилюйся, що твої легені — поле на якому заробляють гроші.
Попри намагання переконати, що “куріння шкодить здоров’ю”, палити мало хто кидає. На щастя, ті хто збирається, хоч трохи прислуховуються до цього. Спроби на кшталт: “Кури — рожай синіх дітей” не можуть бути ефективними. Навіть якщо це говорить найліпша подруга чи друг. Тим самим ви робите спробу розкрити очі й повчати когось, хай навіть і друзів. А ніхто не любить коли його вчать жити.
Своїми наїздами, хай навіть такими як у третьому абзаці :) ви відштовхуєте друга, наче він прокажений. І самі ж копаєте яму для довіри — найбільш комфортно почуватись поза критикою. Й поза вашим оточенням, що її несе.
З іншої сторони, якщо вам пускають дим в лице — це відверта неповага, і щось терпіти чи намагатись допомогти не варто. Та якщо ваш знайомий, і він дійсно вам друг, не труїть вас димом, й не палить у вашій присутності — то не варто нехтувати цією взаємоповагою й заводити пропагандистський трактор при кожній зустрічі. Шкідливої звички навряд чи це допоможе позбутись, а от друга — запросто.
Не намагайтесь протиставити цигарку та себе. Людина повинна сама прийняти рішення, і чим воно буде самостійнішим то твердішим. Дайте відчути, що ви на його стороні. Друзів не просіюють через сито, вони є такими як є — з хорошими та негативними сторонами. Пізно чи рано, вибір, як такий, перестане існувати. Буде лише рішення, воля конкретної людини — кинути палити чи ні.
Це звісно особисто моя думка. Люди не ідеальні й виправляти їх — завдання невдячне. І поки щось стосується тільки когось особисто, то це і залишається особисто його справою. Захочете спільних дітей — тоді вже й пиляйте з повним на те правом.
Невелика ремарка: Ця розповідь не для того щоб показати що “я не палю і ось який молодець” . Просто набридло бачити, як люди руйнують дружбу через власну пиху і бажання довести свою правоту. Я категорично проти куріння, але дивитись як “здоровим способом життя” керуються тільки задля підвищення самооцінки й хизування — гидко. І якщо так ревносно оберігати свої легені, то непогано було б оберігати й душу, чи що там у вас.

Комментариев нет:

Отправить комментарий